Інженерно-геологічні роботи
Інженерно-геологічні роботи потрібні для успішного будівництва. Найефективніше їх проводити ще до покупки ділянки. Якщо виявиться, що обрана територія не підходить, або будувати на ній не рентабельно, можна звернути увагу на іншу. Кошти, витрачені на інженерно-геологічні роботи, насправді обернуться економією. Адже, якщо побудувати об'єкт на недослідженій землі, з часом будівля може руйнуватися, в ній з'являться тріщини, грибок, в підвалі навесні буде стояти вода.
Які проблеми ділянки для будівництва виявляються при проведенні інженерно-геологічних робіт?
- Геологічний розріз порід цієї ділянки може бути представлений слабкими ґрунтами, не здатними утримувати навантаження об'єктом. Це піски, торф, глини, супіски, мергелі, сапропель і суглинки.
- Наявність карстових пустот. Вони характерні для місцевості, де вапняні породи підходять близько до поверхні землі.
- Високий рівень залягання грунтових вод, що провокує підтоплення. Зазвичай, це низини або береги водойм.
Вартість виконання геологічних робіт від 4 000 грн
Інженерно-геологічні роботи і їх методи
Прогноз стійкості та довговічності споруди можна зробити тільки на підставі досліджень, які полягають у наступних роботах:
- топогеодезичні роботи;
- бурові вишукування;
- лабораторні дослідження.
Інженерно-геологічні роботи проводяться в кілька етапів. Це підготовчий, польовий і камеральний період.
Інженерно-геологічні роботи на підготовчому етапі
Підготовчий період починається в архіві. Вивчаються карти, плани і креслення даної місцевості. Складається топографічна основа. Об'єкт прив'язується до загальної схеми комунікацій, реперів та інженерних мереж. Якщо розмір ділянки великий, складається карта, для невеликих територій роблять план. Він може бути на паперовому або електронному носії. Зараз, для проведення топогеодезичних робіт, застосовують нівеліри і тахеометри, оснащені датчиками для передачі даних на комп'ютер.
План або карта мають масштаб. Чим більша територія повинна бути знята, тим дрібніший масштаб основи. Найпоширенішим є 1:500, де в кожному сантиметрі плану відображається 5 метрів місцевості. Так зручніше його деталізувати: наносити будівлі, дороги, дерева і т. д.
Інженерно-геологічні роботи в польовий період.
Після детальної підготовки і вивчення місцевості, інженери-геологи виїжджають на ділянку і проводять польові роботи. Знімають рельєф. Він наноситься на план цифрами зі знаком мінус, якщо територія знижена, і зі знаком плюс, якщо на ній височина. Так можна провести земельні роботи з вирівнювання ділянки та підрахувати їх обсяг та вартість. Встановлюється техніка, і пробурюються свердловини. Відбираються проби ґрунту та води. Для того, щоб визначити шаруватість геологічних порід, їх беруть з кожного шару. Наявність прошарків в грунтах ускладнює їх якість. Наприклад, чим більше прошарків глини в товщах пісків, тим більше води буде затримуватися, і тим імовірніша можливість підтоплень. Важливо дізнатися і структуру порід. Тому проби акуратно витягують і дбайливо транспортують. Наявність порушеної структури говорить про порожнечі, що ведуть до просідання споруд.
Інженерно-геологічні роботи в камеральний період.
У лабораторії проби грунту і води досліджують. Вивчається склад, фізичні та хімічні властивості. Грунт піддають різним випробуванням. Це здавлювання, занурення у воду, заморожування і т. д. Із-за наявності великої кількості техногенних земель важливо визначити в них наявність шкідливих домішок. По пробах можна буде побачити рівень залягання грунтових вод і їх здатність підніматися на певну висоту.
Основною метою інженерно-геологічних робіт в камеральний період є правильний розрахунок фундаменту об'єкта для забезпечення його стійкості і довговічності. Камеральні роботи завершуються видачею результатів, рекомендацій або технічного звіту.